0 0 3511

До самотностi приречений поет... Поэзия: философская, религиозная

До самотностi приречений поет,
Хто вимушує тебе обрати долю,
Що не має навiть крихiтних прикмет
Нi добробуту нi слави? А з бiдою

Зустрiчаєшся частiше, нiж усi
I гостра у серцi бiль нерозумiння.
Бiг у вивiрчинiм вiчнiм колесi –
А для кого твої муки i творiння?

На яку адресу шлеш твою любов?
Твої роздуми з ким мрiєш роздiлити?
Хто i де вiн, той, для кого, знов i знов
Почуття твої, яскравi, наче квiти?

А чи всi твої зусилля – не дарма
I нiкуди не веде твоя дорогa.
Нi пошани анi вдячностi нема –
То для кого всi труди твої?
-- Для Бога...


Комментарии

Ваш комментарий